Після вторгнення Росії в лютому майже 8 мільйонів біженців втекли з України – це найбільша хвиля біженців у Європі з часів Другої світової війни; більшість з них зараз перебувають у Європейському Союзі. Ці цифри будуть збільшуватися в залежності від тривалості та гостроти війни.
Генеральною метою є створення умов, за яких біженці зможуть повернутися додому після закінчення війни та початку реконструкції. Однак біженці можуть деякий час залишатися на своїй новій батьківщині. За наявності правильної політики це може бути позитивним явищем для приймаючих країн – не в останню чергу через брак робочої сили та старіння населення.
У порівнянні з минулими хвилями біженців багато з тих, хто втік з України, мають інший демографічний профіль, причому опитування в Німеччині, Молдові та Польщі показують, що більшість прибулих – це діти та жінки віком до 40 років.
Європа відреагувала миттєвою та рішучою підтримкою і 4,8 мільйона людей з України були зареєстровані для тимчасового захисту в програмах ЄС або аналогічних програмах окремих країн. ЄС усунув багато перешкод, з якими зазвичай стикаються біженці, надаючи право проживання, дозволи на працевлаштування та доступ до охорони здоров’я, шкіл, житла та банківських послуг.
Блок також надає фінансування для підтримки біженців з України в найбільш постраждалих країнах-членах, включаючи Молдову та деякі інші країни, і змінив правила, щоб спростити переорієнтацію деяких із своїх наявних фондів.
Підтримка біженців пов’язана з деякими короткостроковими фіскальними витратами. В усьому ЄС в перший рік вони можуть сягнути від 30 до 37 мільярдів євро або приблизно 0,2 відсотка валового внутрішнього продукту, як ми зазначали в нашому останньому регіональному огляді перспектив економічного розвитку, опублікованому у жовтні. Цього року країни з найбільшою часткою біженців, у тому числі Чехія, Естонія, Молдова та Польща, можуть зазнати фіскальних витрат в розмірі приблизно 1 відсотка ВВП. Більша частка жінок і дітей призведе до більших витрат на догляд за дітьми, освіту та медичні послуги.
Однак у середньостроковій перспективі біженці можуть прискорити економічне зростання та збільшити податкові надходження, одночасно сприяючи пом’якшенню поточної скутості ринку праці в деяких частинах Європи. За нашими оцінками українські біженці можуть збільшити розмір робочої сили в Європі приблизно на 0,6 відсотка до кінця 2022 року та на 2,7 відсотка в країнах з найбільшою кількістю прибулих, де українські біженці зменшать нестачу робочої сили.
Будь-яке зростання безробіття через це збільшення робочої сили, швидше за все, буде тимчасовим, і перші ознаки інтеграції біженців на європейських ринках праці є багатообіцяючими. Наприклад, є докази того, що біженці в Польщі та Великобританії знайшли роботу відносно швидко.
Те, як нові біженці впливатимуть на економічне зростання в найближчі роки, буде залежати насамперед від швидкості та якості їхньої інтеграції у ринок робочої сили і, зокрема, від того, чи отримають вони низькооплачувану роботу, яка не відповідає їхнім кваліфікаціям чи навичкам. Це занепокоєння тим, що навички можуть бути недооцінені, є ризиком, враховуючи те, що українські біженці, як правило, добре освічені. Принаймні половина жінок працездатного віку мають вищу освіту, і ця частка навіть ще більша в деяких країнах, досягаючи приблизно трьох чвертей у Німеччині.
Окрім вирішення жахливих економічних і соціальних наслідків війни в самій Україні, Європа може зробити більше, щоб допомогти інтегрувати біженців у свої суспільства та економіку. Це допоможе економікам приймаючих країн і кінець кінцем підготує біженців до успішного повернення. Це також може навчити, як інтегрувати біженців з інших куточків світу, які, можливо, не володіють такими ж навичками, як біженці з України, але, тим не менш, можуть зробити позитивний внесок у розвиток.
- Активна політика на ринку праці, яка досі застосовувалася різною мірою, може стати більш адаптованою до підвищення кваліфікації біженців та успіху на ринку праці. Сюди входять, наприклад, визнання кваліфікацій, вивчення мови та послуги з пошуку роботи.
- Доступні послуги догляду за дітьми також є ключовими для надання українським жінкам можливостей повноцінної участі на ринках праці приймаючої країни.
- Центральні органи влади повинні будуть належним чином фінансувати органи місцевого самоврядування, які, як правило, керують програмами не лише активної політики на ринку праці, але й у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та житла, які потребуватимуть постійної підтримки.
Необхідність подальшої підтримки українських біженців постала під час випробувань для Європи, оскільки країни борються зі зростанням цін на енергоносії та продукти харчування та різким уповільненням економічного зростання. Проте важливо й далі підтримувати міцну солідарність, яка досі дозволяла Європі так ефективно реагувати на кризу біженців. Політика, яка допомагає біженцям економічно інтегруватися, допоможе Європі, а також тим, хто тікає з України.
*****
Ніколо Берд є радником з технічної допомоги у відділі політики витрат Департаменту з бюджетних питань МВФ. Його робота зосереджена на фіскальному аналізі соціальних видатків та енергетичних субсидій.
Нері Ноумон є економістом Балтійсько-Польського підрозділу Європейського департаменту МВФ. До цього він працював економістом у Департаменті стратегії, політики та аналізу МВФ, зокрема з питань розвитку та кредитної політики Фонду. Його поточні наукові інтереси включають фіскальну політику та структурні питання.